Написати цю статтю, мене спонукав один випадок, що стався з моїм другом. Коли я почув від нього цю історію, спочатку мені стало смішно, а згодом захотілося висловити всю ненормативну лексику, яка мені відома на сьогоднішній день. Спочатку про себе, а потім і на повну думку.
Тепер докладніше про саму сутність.
Друг отримав повістку прийти у військкомат. У принципі, нічого тут страшного немає, враховуючи те, що в країні оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з військовими діями на сході нашої країни. Однак, з одного боку, гіркота, а з іншого боку посмішку викликає той факт, що мій друг є інвалідом з дитинства другої групи.
Провівши паралелі на таку тематику, мені згадався випадок, що стався зі мною у мирний час 19 років тому. Мені двічі приходив повістка з військкомату, адже на той час я мав призовний вік. Повірте, я б не замислюючись, пішов до армії, виконавши обов’язок перед країною та суспільством, та тільки одна проблема, у мене є інвалідність з дитинства першої групи.
Пам’ятаєте, як співається у старій пісні «Таких не беруть у космонавти… але це так, до речі.
Через кілька тижнів після почутого від друга, я випадково побачив у соціальній мережі фотографію одного хлопця на інвалідному візку, який повідомляв про те, що йому теж прийшла повістка у військкомат (дуже шкодую, що не запам’ятав імені того хлопця і не поділився у своїх новинах для інших).
В інтернеті я випадково знайшов статтю, знову ж таки на цю тематику, ось посилання, яке саме розповість за себе.
стаття тут
Не хочеться думати, що повістки з військкомату людям з інвалідністю приносять через чийсь злий жарти, швидше за все звичайна проблема бюрократії.
Відповідні служби та організації погано взаємодіють один з одним, не одержуючи достовірної інформації, хоча, звичайно, це не виправдання.
Обговорення