Ми з дружиною в евакуації переїхали до міста, купили квартиру, почали обживатися на новому місці, до цього ми жили в одній із областей, де йдуть активні бойові дії, у сільській місцевості. Я і моя дружина люди з обмеженими фізичними можливостями, 11 років із пенсії збирали собі на квартиру, адже ми чудово розуміли, що людям з інвалідністю жити в селі дуже важко і нам треба буде виїжджати до міста, це справа часу.
Свого часу через органи соцзахисту я отримав в особисте користування триколісний велосипед, навчився на ньому їздити і згодом він став мені надійним помічником. Завдяки йому я міг поїхати до магазину та привезти додому продукти, супроводжувати дружину на роботу та просто вирішувати різні питання, які вимагали мого перебування у різних місцях села, де ми жили.
Коли ми переїхали до міста, постало питання про те, де зберігати свій велосипед. Потрібно було купувати невелику залізну будку, проте наше фінансове становище не дозволяло здійснити цей план. Я звертався до представника однієї релігійної організації, до помічника депутата однієї політичної партії, написав електронного листа до представництва іншої партії з проханням про те, щоб нам допомогли знайти мецената, який зміг би нам допомогти з купівлею та встановленням залізної будки.
Ішов час, а допомога прийшла з іншого боку. Дві жінки, державні службовці однієї з адміністрацій міста, (В.А. та І.В.) познайомилися з одним хлопцем, (А) розповіли йому про мою ситуацію, а він у свою чергу запропонував безоплатно свою допомогу у пошуку, купівлі та ремонті залізної будки, власним коштом, необхідного мені розміру.
Сказати, що я був шокований таким вчинком чужої сторонньої людини, це ще легко буде сказано. Завдяки всім цим подіям, які відбулися в нашому житті, я переконався в тому, що незважаючи на черствість і жорстокість цього світу, доброта все ж таки живе в серцях людей.
Створюючи цю статтю, я говорю всім тим, хто допоміг нашій сім’ї вирішити необхідні питання, велике вам спасибі. Дякую Господу, що наші з вами шляхи перетнулися і ви довели, що доброта, буде жити в серцях людей, незважаючи ні на що.
Обговорення