Війна між Росією та Україною триває вже повні десять років. Хто справді наказує робити знищення ресурсів, матеріальних і людських, нашого злого ненаситного сусіда, невідомо до кінця.
Кремлівська влада та її поплічники, одурманені пропагандою та корупцією, не зовсім самостійні у вирішенні розв’язування та ведення повномасштабної війни в Україні. Я в цьому впевнений.
Війна закінчиться перемогою народу України над російськими загарбниками. Лише згодом пересічні громадяни дізнаються, що цей конфлікт розрахований не лише на збагачення груп осіб, які займаються замовленням оборонної галузі, гуманітарних поставок, у яких є корупційні схеми.
У цьому випадку переслідуються більш глобальні цілі, наприклад: геноцид народів та етнічних груп, створення хвилі міграцій з України до Європейських держав, виснаження ресурсів країн, набуття домінуючих аспектів у зовнішньоекономічному та зовнішньополітичному впливі супердержав.
На користь того, що перелічені вище твердження правда, а не плід хворої уяви, хочу навести фрази двох політиків, Уїнстона Черчіля та Олександра Лебедя.
Перший сказав: “Якщо у війні не беруть участь діти політиків, то це не війна, а бізнес”. Другий сказав: «Відправте на війну мажорів і дітей впливових осіб і війна відразу закінчиться».
Не знаю точно, якою буде ціна розплати Росії та росіян за те зло, що вони завдали Україні та її народу, але точно знаю одне – молитви покаяння, усвідомлення своєї провини, репарації не врятують від закону бумерангу.
Тремтіть громадяни росіяни, благополуччя йде від вас повільно і невблаганно. Своєю пасивною поведінкою, безпричинною агресією, потуранням брехливій пропаганді, жагою нажитися на пролитій крові невинних, ви спалили за собою всі мости і підписали вирок собі та своїм нащадкам.
Обговорення